Я- європеєць

Ще змалку нас навчали: хочеш щось змінити - починай із себе. Хіба може одна малесенька людина вплинути на долю цілої нації, повернути хід історії, зруйнувати «стіни» стандартів,вийти за рамки можливого та пробитися крізь усі незгоди, що постають на її шляху? Так, але для цього потрібно вийти із «зони комфорту»: вставати щоразу, незважаючи на падіння;іти проти зневірених у своїх силах, що живуть за принципом «моя хата з краю»; проти всіх розчарувань, що можуть трапитися на шляху до мети, якої прагнеш понад усе. Саме це і відрізняє українців від інших народів.

Упродовж багатьох століть наша держава очікувала на своє визнання, бо ідея всеукраїнської єдності не полишала українців з самих витоків історії, не полишає й дотепер. Впродовж століть ми виборювали право на незалежне існування, яке здобули тільки завдяки нашій незламності, бо якщо програвали, то знов йшли в бій, коли нам обрізали крила, щоб не могли летіти, ми досягали мети пішки, як би важко це не було. Зараз доводимо своє право бути частиною європейського суспільства. Багато могутніх суперників намагаються лишити нас «позаду». Історія повторюється: народ, що вірить у себе, знову кидає виклик усьому світові. Я дивуюся нашій незламності, яка б не була «пожежа», ми завжди відроджуємося з попелу та знову йдемо до своєї цілі. Тому немає жодного сумніву в нашій перемозі. Така сила духу притаманна кожному українцю, і я відчуваю її у своєму серці. Вона змушує нас змінюватися на краще!Вона надихає нас самих! Я пишаюся тим, що я - українка!

Моя Батьківщина є Європою з географічної точки зору, культурної( бо перебування деяких українських земель у складі європейських держав значним чином вплинуло на розвиток культури й побуту), але найголовніше - ментальної.

Взагалі, хто такий «європеєць»? Насамперед, це - вихований, освічений та культурний громадянин.

Ще декілька років тому ми не могли претендувати на це «звання», бо люди не дуже переймалися навколишнім середовищем, культурним надбанням, духовним розвитком. Але погляньте на нас сьогодні – ми змінилися!Українці вибороли на Майданісвоє право бути частиною Європейського Союзу.Коли здавалося, що шансів немає, ми довели, що гідні, змінивши насамперед себе.

Нехай я й не брала участі в Революції Гідності, але вважаю себе європейцем, бо намагаюся дбати про чистоту наших вулиць (просто викидаючи сміття до урни), здобуваю гарну освіту, щоб у майбутньому допомагати своїй державі; шаную культуру свого та інших народів, бо пишаюсь своєю країною!

Можливо, одна людина навряд чи змінить світ, але якщо діяти почне кожен?

Я – європеєць, бо я дію! Ми – Європа, бо ми змінюємося!